Анатолий, 39 - 20 января 2009 11:49

Ст. 9 «Наші стереотипи, чи в якому діапазоні ми працюємо…»

І так діапазон приємливості – це те що склалося в свідомості людини як факт в залежності від культури, виховання, наявність чи відсутність міфів, страхів. Від чого ще може залежати даний діапазон: від першого сексуального досвіду, від того яка інформація була отримана в дитинстві (порнографічні журналики, або ж книга Мопасана або ж нотатки Маркіза де Сада).
Для прикладу якщо порівняти все це та обєднати, то персона А рахує та допускає в сексі одно, а персона Б трішки (а інколи і повністю) інше. Тобто у них діапазони приємливості не співпадають, в них різні поняття про норму. А зараз може виникнути логічне запитання: - «А що ж ми можемо рахувати нормою?». Якщо в сантехніка Васі чи продавця Льолі інше уявлення про норму. То їх переконати в чомусь, чи визначити хто правий важкувато.
Уявимо ситуацію.
Центр міста. Сонячний теплий день на вулиці, стоїть молодий хлопець в центрі міста і чекає дівчину. Навколо дуже багато людей. І ось вона зявляється, підходить до нього, і легкий поцілунок при зустрічі.
Нормально? Мало хто зможе сказати, що ні!
Тепер відкорегуємо ситуацію. Ті ж самі молоді люди, і там же в центрі міста… Але поцілунок в губи. Глубокий, проникаючий, вологий… І – навколо пенсіонери, діти.
Нормально? Тут думки можуть вже розділитися. А якщо подумати нічого ж такого не було, міліції тут робити також немає чого. Но з іншої тут же пенсіонери, діти, навіще це все демонструвати? Що іншого місця для цього не можна знайти?
А зараз розглянемо третій варіант. Знову ті самі молоді люди, той самий центр, таж аудиторія навколо. Але до поцілунку добавимо, дотики до грудей, «мягкої точки» і т.д. Нормально? Мало хто зможе погодитися.
Уявлення про те, що являється нормою в сексі, різні в суспільстві, регіонах. Неспівпадіння діапазонів приємливості не лише заважають сексуальній гармонії, але і може зруйнувати саму пару. Дане завжди намагаються приховати від інших очей. На свідомому рівні все приймається. В імя чогось більшого вона терпить, в імя збереження сімї, заради дітей, тому що в принципі людина хороша. Хоча при цьому росте внутрішнє напруження, часто навіть відсутні ті почуття задоволення в імя чого і проходить даний контакт. Протеста немає, відкритого конфлікта також. Для прикладу, не протестує же категорично не куряча людина, коли в її присутності курять, не кричить: вийдіть звідси! Закінчіть! Але – їй не пособі, вона відчуває себе не в своїй тарілці і в душі бажає змінити обстановку.
Що ж краще широкий діапазон приємливості чи вузький? Вузький діапазон приємливості в принципі не дуже травмує людину, а от різке розширення майже завжди викликає сильний стрес. Тому що діапазон – це частина особистості, відображення її дуже глибоких і важливих пластів, які закладені з дитинства та на все життя. І різке розширення може викликати сильну рану. А на час відмовитися від чогось, якщо є в імя чого, кого,- не страшно.
Частіше білшим діапазоном приємливості наділений чоловік. Зазвичай ми можемо це пояснити відображенням соціальних штампів («комусь можна, а комусь ні…») і трішки іншою соціальною роллю чоловіків в порівнянні з жінками. До тих пір поки в суспільстві соціальні ролі будуть розрізнятися, можна гогворити про певні закономірності чоловічих потягів (звичайно в кожному правилі є свої вийнятки)… Згадаємо гарні строки А.С. Пушкина:

Нет, я не дорожу мятежным наслажденьем,
Восторгом чувственным, безумством, исступленьем,
Стенаньем, криками вакханки молодой,
Когда, виясь в моих объятиях змеей,
Порывом пылких ласк и язвою лобзаний
Она торопит миг последних содроганий!

О, как милее ты, смиренница моя!
О, как мучительно тобой счастлив я,
Когда, склоняясь на долгие моленья,
Ты предаёшся мне нежна без упоения,
Стыдливо-холодна, восторгу моему
Едва ответствуешь, не внемлешь ничему
И оживляешься потом все боле, боле –
И делишь наконец мой пламень поневоле!

Далі буде…

• 
• 
•