Светлана, 55 - 18 марта 2010 09:35

Невже на світі так буває,
Коли, наситившись коханням,
Людина жаль не відчуває
До того, хто живе стражданням?

Невже минуле все забуте?
Коли те радісне єднання,
Так глибоко було відчуте,
Що кращого нема бажання.

Невже тому всьому не бути?
Що називалося – кохання!
Як можна все так позабути,
Щоб не відчути хвилювання?

На світі часто так буває,
Коли, наситившись коханням,
Людина іншу покидає,
Залишивши з її стражданням

• 
• 
•